Чи не настав час повернути собі незаконно відібрані в нас права?
Одним з головних напрямків молодіжної політики практично всіх європейських країн є надання студентам різноманітних цінових знижок на найбільш потрібні їм товари та послуги, передусім такі, як житло, проїзд у громадському транспорті, придбання товарів першої необхідності та навчальних матеріалів. Студенти потребують цих пільг, оскільки їхнім основним заняттям є саме навчання, за яке вони не отримують ніякої зарплати. В зв’язку із цим, навіть за найбільшого бажання ніхто з них не в змозі без шкоди для свого здоров’я або якості освіти присвятити оплачуваній роботі більше, ніж кілька годин на день. Саме тому й на Україні існує Закон “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді” від 5 лютого 1993 року № 2998-XII ( його легко знайти за номером чи датою на порталі Верховної Ради http://zakon1.rada.gov.ua ), стаття 9 якого недвозначно встановлює, що: “Для учнів і студентів денної форми навчання загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів державою гарантуються протягом року пільги на проїзд по території України залізничним, водним, автомобільним, міським (крім таксі) транспортом.” Не зважаючи на це, починаючи з 1999 року впродовж 2 літніх місяців, з 28 червня по 28 серпня, пільги на проїзд студентів державним залізничним транспортом фактично не надаються. Свої беззаконні (в прямому розумінні цього слова!) дії “Укрзалізниця” прикриває “фіговим листком” постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 1999 № 541, яка дійсно протиправно обмежує дію студентської пільги на залізничному транспорті до 10 місяців на рік.
Українська асоціація студентського самоврядування неодноразово підіймала це питання впродовж останніх років на різноманітних форумах та зустрічах загальнодержавного значення. Наприкінці минулого року віце-прем’єр-міністр України Дмитро Табачник неодноразово публічно обіцяв вирішити дану проблему “на початку 2007 року”, однак фактично цього, як відомо, поки що не сталось. Тим часом, у період з 28 червня по 28 серпня, коли пільга передбачена, однак не надається, студенти оздоровлюються та їздять на відпочинок (вартість якого і без того є високою, а подвійні тарифи на проїзд роблять його ще менш доступним), приїжджають до батьків та повертаються, та повертаються щоб поселитися у гуртожитки перед початком нового навчального року тощо. Тому 18 червня Українською асоціацією студентського самоврядування направлено лист прем’єр-міністру України В.Ф.Януковичу, в якому ставиться вимога негайно відновити права студентів на пільговий проїзд залізницею влітку, передбачені Законом “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді”, з тим щоб не припустити фактичного припинення продажу пільгових студентських квитків 28 червня цього року. (Із текстом листа можна ознайомитись на сайті УАСС www.uass.org.ua .) Зважаючи на актуальність даної проблеми для студентства, чергове подорожчання вартості залізничних квитків з 1 липня цього року, постійне погіршення соціальної захищеності студентства й повзуче, але неухильне зростання цін на все на світі, зараз нам усім вартує максимально змобілізуватись для того, щоб повернути собі незаконно відібрані у нас права. З цієї метою закликаємо вас надсилати листи щодо підтримки звернення УАСС до прем’єр-міністра України, користуючись наступними реквізитами: 1) факс Секретаріату Кабінету Міністрів України 8 044 2540584; 2) поштова адреса КМУ: 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2; 3) електронна пошта: pr@kmu.gov.ua та hotline@kmu.gov.ua .
Для узагальнення та розміщення на сайті УАСС інформації про листи, що надсилаються Уряду на підтримку наших справедливих вимог, прохання направляти копії ваших листів за електронною адресою info@uass.org.ua .
КОНТАКТ УАСС: +38(044)3605298, +38(067)6038003, +38(050)4210082, info@uass.org.ua . Детальніша інформація що до акції оперативно розміщується на сайті: www.uass.org.ua
Ребят, а почему мы постоянно считаем что нам кто-то что-то должен. Между прочьим большенство из нас обучается на бюджетной форме обучения (платит государство). Нам постоянно кто-то должен, осоенно часто мы кричим что нас обижает наше государство. Сегодня не работает только ленивый студент (сам студент и отлично знаю как можно совмещать работу и учебу). Я согласен что льготами должны пользоваться пенсионеры, инвалиды, но не студенты. Да, сейча многие читают этот абзац и возмущается:"Как это так, мы ведь бедные студенты...". Каждый из нас, если конечно мы хотим жить в нормальной развивающейся стране, должен спрашивать не о том что государство сделало для тебя, а что ты сделал для государства, вот тогда у нас есть будущее! Поэтому хватит хныкать, при этом тунеядничать отмазываясь:"Я учусь, учится тяжело..." и требовать каке-то льготы! Сам учусь, исключительно на отлично и работаю и сопли не распускаю. Вам того же желаю!
